1. Словник української мови в 11 томах

вигнанка

ВИГНА́НКА, и, ж. Жін. до вигна́нець.

Зоя побачила здалеку своє рідне село і заплакала. Ні батько, ні мати не чекають її там, і їде вона туди не в гості, а на вічне поселення, як вигнанка (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 429).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнанка — -и. Жін. до вигнанець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигнанка — ВИГНА́НКА, и, ж. Жін. до вигна́нець. Дуже скоро ці вигнанки [жінки султана] проїдають свої заощадження, одяг, коштовності і жебракують на базарах Стамбула (В. Малик); Зоя побачила здалеку своє рідне село і заплакала. Словник української мови у 20 томах
  3. Вигнанка — Ви́гнанка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови