вигнанниця
ВИГНА́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до вигна́нець.
А крик лунав ще довго в чистім полі І невиразною луною долетів До тихої вигнанниці Марії (Л. Укр., І, 1951, 421).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигнанниця — вигна́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вигнанниця — -і, ж. Жін. до вигнанець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигнанниця — ВИГНА́ННИЦЯ, і, ж. Те саме, що вигна́нка. А крик лунав ще довго в чистім полі І невиразною луною долетів До тихої вигнанниці Марії (Леся Українка); Частину майна Варвари Губенко-Маслюченко згодилась приховати в себе актриса Ольга Горська, щоб потім поволі продавати і допомагати вигнанниці (з газ.). Словник української мови у 20 томах