1. Словник української мови у 20 томах

вигнанниця

ВИГНА́ННИЦЯ, і, ж.

Те саме, що вигна́нка.

А крик лунав ще довго в чистім полі І невиразною луною долетів До тихої вигнанниці Марії (Леся Українка);

Частину майна Варвари Губенко-Маслюченко згодилась приховати в себе актриса Ольга Горська, щоб потім поволі продавати і допомагати вигнанниці (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнанниця — вигна́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вигнанниця — -і, ж. Жін. до вигнанець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигнанниця — ВИГНА́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до вигна́нець. А крик лунав ще довго в чистім полі І невиразною луною долетів До тихої вигнанниці Марії (Л. Укр., І, 1951, 421). Словник української мови в 11 томах