вигноювати
ВИГНО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГНОЇТИ, ою, оїш, док., що, рідко.
Удобрювати ґрунт гноєм; угноювати.
Парк був спустошений од краю до краю, неначе по йому [ньому] пройшла буря. Полів не вигноювали, хоч вигнойки [гною] валялась сила в загородах (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)