виговорювання

ВИГОВО́РЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вигово́рювати.

Його гучний голос, коли він когось “наставляв”, було чути на весь коридор. Але, як я потім переконався, ці виговорювання виконували захисну, демонстративну роль (з мемуарної літ.);

Виговорювання вивчених фраз.