Словник української мови у 20 томах

вигойний

ВИГО́ЙНИЙ, а, е.

Який можна вигоїти, вилікувати.

Вигойна рана;

// Яким можна вигоїти, вилікувати.

Їх [воїнів] лікарі доглядають, що тямлять на травах вигойних. Рани лікують їм (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вигойний — виго́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вигойний — -а, -е. Якого можна вигоїти, вилікувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигойний — ВИГО́ЙНИЙ, а, е. Який можна вигоїти, вилікувати,  Словник української мови в 11 томах