вигоювання

ВИГО́ЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виго́ювати.

Слину тварина використовує для облизування і вигоювання ран (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. вигоювання — виго́ювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вигоювання — -я, с. Дія за знач. вигоювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигоювання — Виго́ювання, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вигоювання — ВИГО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виго́ювати. Слина вживається твариною для облизування і вигоювання її ран, як це ми постійно бачимо (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 17).  Словник української мови в 11 томах