1. Словник української мови у 20 томах

вигоювання

ВИГО́ЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виго́ювати.

Слину тварина використовує для облизування і вигоювання ран (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигоювання — виго́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вигоювання — -я, с. Дія за знач. вигоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигоювання — Виго́ювання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вигоювання — ВИГО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виго́ювати. Слина вживається твариною для облизування і вигоювання її ран, як це ми постійно бачимо (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 17). Словник української мови в 11 томах