вигоювання
виго́ювання
-я, с.
Дія за знач. вигоювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигоювання — виго́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вигоювання — ВИГО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виго́ювати. Слину тварина використовує для облизування і вигоювання ран (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- вигоювання — Виго́ювання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вигоювання — ВИГО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виго́ювати. Слина вживається твариною для облизування і вигоювання її ран, як це ми постійно бачимо (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 17). Словник української мови в 11 томах