вигравання
ВИГРАВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. виграва́ти 1, 4–8.
У поміщиків були різні способи придбання селян: їх купівля, вигравання в карти тощо (з наук. літ.);
Серце йому заходилося від вигравання полум'яних відблисків на обличчі в Забави (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)