виграний
ВИ́ГРАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́грати 1, 2.
Їжак узяв виграний заклад, дуката і кварту горілки, гукнув на свою жінку з борозди [борозни], і обоє пішли радісно додому (І. Франко);
Йому здавалося, що йде битва кругом його [нього], що він сам у битві десь на Жовтих Водах або під Корсунем, що настає час, коли битва буде або виграна, або от-от буде програна (Леся Українка);
Справа, виграна екологами у Хмельницькому суді, вперше продемонструвала, що будь-який громадянин України може захистити надане йому право на екологічну інформацію в судовому порядку (із журн.);
// ви́грано, безос. пред.
Бачура зрозумів, що суперечку виграно, що Вовченко здався (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)