Словник української мови у 20 томах

вигранювання

ВИГРА́НЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вигра́нювати і вигра́нюватися.

Поет вперто і непогамовно працював над вигранюванням того, що називається творчим стилем, власним неповторним голосом (з наук. літ.);

Вигранювання діаманта.

Словник української мови (СУМ-20)