виграшний
ВИ́ГРАШНИЙ, а, е.
1. Який дає право на виграш, забезпечує виграш.
З невимовним трепетом Саша очікувала суботній номер центральної газети з опублікованою таблицею тиражу виграшної позики (Іван Ле);
Виграшний білет;
Виграшний вклад.
2. Який має перевагу, сприяє успіхові.
Є ціла низка виграшних компонентів, що допомагають режисеру (О. Довженко);
Сам Карпенко-Карий у своїй сценічній практиці приглушував ефектні й виграшні місця, коли це було потрібно для повноти ансамблю (з наук. літ.);
Сучасний інтелектуальний світ не прийме нашого безкритичного способу мислення, нашої готовності брати на віру все, що нам здається виграшним (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)