Словник української мови у 20 томах

вигулити

ВИ́ГУЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що, діал.

Виманити, видурити.

Бабине приговорювання не могло його вигулити з дучки, аж доки дід не сів на порозі і не заграв гуцулки в сопівку [сопілку] (Марко Черемшина).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вигулити — -лю, -лиш, док. Винадити, виманити.  Великий тлумачний словник сучасної мови