вигулити
ВИ́ГУЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що, діал.
Виманити, видурити.
Бабине приговорювання не могло його вигулити з дучки, аж доки дід не сів на порозі і не заграв гуцулки в сопівку [сопілку] (Марко Черемшина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигулити — -лю, -лиш, док. Винадити, виманити. Великий тлумачний словник сучасної мови