видаляти
ВИДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДАЛИТИ, лю, лиш, док.
1. що. Виривати, вирізувати і т. ін. що-небудь звідкись.
Загальна хірургія здебільшого видаляє уражені тканини і органи, щоб урятувати весь організм (з наук.-попул. літ.);
Після того як азалія перецвіте (а ще краще в період відцвітання), насіннєві коробочки потрібно видаляти, щоб не послабити рослину (із журн.);
У Києві з'явилася можливість видаляти злоякісні пухлини безопераційним методом (з газ.).
2. кого, що. Усувати, вилучати кого-, що-небудь звідкись, зі складу чогось і т. ін.
– Треба легенько обдувати запалений сірник, щоб видаляти продукти горіння і доставляти новий кисень для полум'я, – закінчив Риндін (В. Владко);
Управитель дому .. пропонує як-небудь на цей вечір видалити пана Штора й пані Штор із дому (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)