видаляти
ВИДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДАЛИТИ, лю, лиш, док.
1. що. Виривати, вирізувати і т. ін. що-небудь звідкись.
Загальна хірургія здебільшого видаляє уражені тканини і органи, щоб урятувати весь організм (з наук.-попул. літ.);
Після того як азалія перецвіте (а ще краще в період відцвітання), насіннєві коробочки потрібно видаляти, щоб не послабити рослину (із журн.);
У Києві з'явилася можливість видаляти злоякісні пухлини безопераційним методом (з газ.).
2. кого, що. Усувати, вилучати кого-, що-небудь звідкись, зі складу чогось і т. ін.
– Треба легенько обдувати запалений сірник, щоб видаляти продукти горіння і доставляти новий кисень для полум'я, – закінчив Риндін (В. Владко);
Управитель дому .. пропонує як-небудь на цей вечір видалити пана Штора й пані Штор із дому (В. Винниченко).
Значення в інших словниках
- видаляти — видаля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- видаляти — -яю, -яєш, недок., видалити, -лю, -лиш, док., перех. Забирати звідки-небудь геть; відкидати, вирізувати, знищувати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видаляти — Виводити, вивести, повиводити, вивозити, вивезти, повивозити, виганяти, вигонити, вигнати, повигоняти, виймати, вийняти, повиймати, вилучати, вилучити, повилучати, випроваджувати, випровадити, повипроваджувати, виривати, вирвати, повиривати, висилати... Словник чужослів Павло Штепа
- видаляти — ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док. Словник синонімів української мови
- видаляти — ВИДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Забирати звідки-небудь геть; відкидати, вирізувати, знищувати і т. ін. З картоплі, що використовується для годівлі корів сирою, старанно відбирають і видаляють загнилі бульби (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах