видаляти
Виводити, вивести, повиводити, вивозити, вивезти, повивозити, виганяти, вигонити, вигнати, повигоняти, виймати, вийняти, повиймати, вилучати, вилучити, повилучати, випроваджувати, випровадити, повипроваджувати, виривати, вирвати, повиривати, висилати, вислати, повисилати, витинати, витнути, повитинати, усувати, усунути, повсувати
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видаляти — видаля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- видаляти — -яю, -яєш, недок., видалити, -лю, -лиш, док., перех. Забирати звідки-небудь геть; відкидати, вирізувати, знищувати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видаляти — ВИДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДАЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Виривати, вирізувати і т. ін. що-небудь звідкись. Загальна хірургія здебільшого видаляє уражені тканини і органи, щоб урятувати весь організм (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- видаляти — ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док. Словник синонімів української мови
- видаляти — ВИДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Забирати звідки-небудь геть; відкидати, вирізувати, знищувати і т. ін. З картоплі, що використовується для годівлі корів сирою, старанно відбирають і видаляють загнилі бульби (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах