видаляти
ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док.: ви́різати, ви́тнути, ви́тяти, ви́далити, ви́рубати, зруба́ти. Сашко старанно вирізав їх (репродукції) з різних журналів (В. Кучер); — Шкода,.. що не купив собі тої газети та.. не витяв собі ножицями (фотографії) дівки на пам'ятку (Ірина Вільде); Вирубувати більше дерева, ніж дозволено наукою,.. злочин перед державою (М. Чабанівський); Колись там (у байраку) лісок був, да вирубали (Б. Грінченко); — Живий жаль бере рубати такі розкішні кущі (винограду) (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видаляти — видаля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- видаляти — -яю, -яєш, недок., видалити, -лю, -лиш, док., перех. Забирати звідки-небудь геть; відкидати, вирізувати, знищувати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видаляти — Виводити, вивести, повиводити, вивозити, вивезти, повивозити, виганяти, вигонити, вигнати, повигоняти, виймати, вийняти, повиймати, вилучати, вилучити, повилучати, випроваджувати, випровадити, повипроваджувати, виривати, вирвати, повиривати, висилати... Словник чужослів Павло Штепа
- видаляти — ВИДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДАЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Виривати, вирізувати і т. ін. що-небудь звідкись. Загальна хірургія здебільшого видаляє уражені тканини і органи, щоб урятувати весь організм (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- видаляти — ВИДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Забирати звідки-небудь геть; відкидати, вирізувати, знищувати і т. ін. З картоплі, що використовується для годівлі корів сирою, старанно відбирають і видаляють загнилі бульби (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах