видалити
ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док.: ви́різати, ви́тнути, ви́тяти, ви́далити, ви́рубати, зруба́ти. Сашко старанно вирізав їх (репродукції) з різних журналів (В. Кучер); — Шкода,.. що не купив собі тої газети та.. не витяв собі ножицями (фотографії) дівки на пам'ятку (Ірина Вільде); Вирубувати більше дерева, ніж дозволено наукою,.. злочин перед державою (М. Чабанівський); Колись там (у байраку) лісок був, да вирубали (Б. Грінченко); — Живий жаль бере рубати такі розкішні кущі (винограду) (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видалити — ви́далити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- видалити — [видалиетие] -л'у, -лиеш; нак. -лие, -л'іт' Орфоепічний словник української мови
- видалити — див. видаляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видалити — ВИ́ДАЛИТИ див. видаля́ти. Словник української мови у 20 томах
- видалити — ВИ́ДАЛИТИ див. видаля́ти. Словник української мови в 11 томах