видалити

ви́далити

идалиетие]

-л'у, -лиеш; нак. -лие, -л'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видалити — ви́далити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видалити — ВИ́ДАЛИТИ див. видаля́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. видалити — ВИ́ДАЛИТИ див. видаля́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. видалити — див. видаляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. видалити — ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док. Словник синонімів української мови