видатний

видатни́й

[виедатний]

м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видатний — видатни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. видатний — вида́тний вигідний, який призводить до мінімальних втрат (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. видатний — Вида́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. видатний — (який виділяється особливими якостями) визначний, значний, великий, підеш.: блискучий, чільний, знаменитий. Словник синонімів Полюги
  5. видатний — 1. визначний, відомий, загальновідомий, славетний, див. замітний, популярний 2. це див. продуктивний хохл. (видаюіційся) визначний Словник чужослів Павло Штепа
  6. видатний — (хто) визначний, славетний, заслужений, великий, непересічний, чільний; (- подію) знаменний. Словник синонімів Караванського
  7. видатний — ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ підсил., ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙ підсил., СЛА́ВНИЙ підсил., ЗНА́НИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  8. видатний — Вида́тний. Вигідний, економічний, продуктивний. Магістрат продає добре та видатне паливо в ціні 72 К за сажень враз з доставою та порядним уставленєм (Б., 1909, рекл) // порівн. пол. wydajny — 1) продуктивний, 2) прибутковий, 3) родючий. Українська літературна мова на Буковині
  9. видатний — ВИДАТНИ́Й, а́, е́. Який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями. З нього [Городовського] було досить, що його цінують як сумлінного й відданого працівника преси... Словник української мови у 20 томах
  10. видатний — -а, -е. Який вирізняється з-поміж інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. видатний — Визначний, відомий, всевизнаний, всесвітньовідомий, геніальний, геній, най-най-най (ірон), знаменитий, славний, талант, талановитий Словник синонімів Вусика
  12. видатний — ВИДАТНИ́Й, а́, е́. Який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями. Чистий дохід з видання визначаємо на премії за видатніші твори красного українського письменства по конкурсу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах