видавничий

видавни́чий

[виедаўничией]

м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видавничий — видавни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. видавничий — -а, -е. Стос. до видання або до видавництва. Видавнича продукція — сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видавничий — ВИДАВНИ́ЧИЙ, а, е. 1. Стос. до видавництва. За день перед від'їздом він [Городовський] познайомився після зборів з .. стенографісткою видавничих і літературних нарад (В. Словник української мови у 20 томах
  4. видавничий — Видавни́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. видавничий — ВИДАВНИ́ЧИЙ, а, е. Стос. до видання або до видавництва. Як там Ваша видавнича спілка? Що нового видали? (Коцюб., III, 1956, 221); З року в рік розширюється видавнича діяльність Академії наук Української РСР (Вісник АН, 3, 1957, 42). Словник української мови в 11 томах
  6. видавничий — Видавничий, -а, -е Издательскій. Наш видавничий захід. К. ХІІ. 135. Словник української мови Грінченка