видавничий
видавни́чий
[виедаўничией]
м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видавничий — видавни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- видавничий — -а, -е. Стос. до видання або до видавництва. Видавнича продукція — сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видавничий — ВИДАВНИ́ЧИЙ, а, е. 1. Стос. до видавництва. За день перед від'їздом він [Городовський] познайомився після зборів з .. стенографісткою видавничих і літературних нарад (В. Словник української мови у 20 томах
- видавничий — Видавни́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- видавничий — ВИДАВНИ́ЧИЙ, а, е. Стос. до видання або до видавництва. Як там Ваша видавнича спілка? Що нового видали? (Коцюб., III, 1956, 221); З року в рік розширюється видавнича діяльність Академії наук Української РСР (Вісник АН, 3, 1957, 42). Словник української мови в 11 томах
- видавничий — Видавничий, -а, -е Издательскій. Наш видавничий захід. К. ХІІ. 135. Словник української мови Грінченка