1. Словник української мови у 20 томах

видавничий

ВИДАВНИ́ЧИЙ, а, е.

1. Стос. до видавництва.

За день перед від'їздом він [Городовський] познайомився після зборів з .. стенографісткою видавничих і літературних нарад (В. Підмогильний);

За вагомий внесок у підвищення соціальної ролі бібліотек, організацію та проведення наукових досліджень, видавничу діяльність лауреатом обласної премії став у 1994 р. відомий бібліограф-краєзнавець С. К. Гуменюк (із журн.).

2. Стос. до видання.

Було [в Артура] кілька оглушливих видавничих провалів, що трапляється завжди і з усіма улюбленцями публіки в мить, коли їхнє вільне і радісне плавання перестає бути виключно їхньою внутрішньою справою (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видавничий — видавни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. видавничий — [виедаўничией] м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  3. видавничий — -а, -е. Стос. до видання або до видавництва. Видавнича продукція — сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. видавничий — Видавни́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. видавничий — ВИДАВНИ́ЧИЙ, а, е. Стос. до видання або до видавництва. Як там Ваша видавнича спілка? Що нового видали? (Коцюб., III, 1956, 221); З року в рік розширюється видавнича діяльність Академії наук Української РСР (Вісник АН, 3, 1957, 42). Словник української мови в 11 томах
  6. видавничий — Видавничий, -а, -е Издательскій. Наш видавничий захід. К. ХІІ. 135. Словник української мови Грінченка