1. Словник української мови в 11 томах

видаляти

ВИДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Забирати звідки-небудь геть; відкидати, вирізувати, знищувати і т. ін.

З картоплі, що використовується для годівлі корів сирою, старанно відбирають і видаляють загнилі бульби (Колг. Укр., 1, 1957, 21);

Загальна хірургія здебільшого видаляє уражені тканини і органи, щоб врятувати весь організм (Наука.., 5, 1958, 18);

Вони [хвороботворні мікроорганізми] проникають також в устя волосяних мішечків, звідки їх важко видалити (Шк. гігієна, 1954, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видаляти — видаля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видаляти — -яю, -яєш, недок., видалити, -лю, -лиш, док., перех. Забирати звідки-небудь геть; відкидати, вирізувати, знищувати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видаляти — Виводити, вивести, повиводити, вивозити, вивезти, повивозити, виганяти, вигонити, вигнати, повигоняти, виймати, вийняти, повиймати, вилучати, вилучити, повилучати, випроваджувати, випровадити, повипроваджувати, виривати, вирвати, повиривати, висилати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. видаляти — ВИДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДАЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Виривати, вирізувати і т. ін. що-небудь звідкись. Загальна хірургія здебільшого видаляє уражені тканини і органи, щоб урятувати весь організм (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. видаляти — ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док. Словник синонімів української мови