видаляти

Значення в інших словниках

1. видаляти — видаля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. видаляти — Виводити, вивести, повиводити, вивозити, вивезти, повивозити, виганяти, вигонити, вигнати, повигоняти, виймати, вийняти, повиймати, вилучати, вилучити, повилучати, випроваджувати, випровадити, повипроваджувати, виривати, вирвати, повиривати, висилати... Словник чужослів Павло Штепа
3. видаляти — ВИДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДАЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Виривати, вирізувати і т. ін. що-небудь звідкись. Загальна хірургія здебільшого видаляє уражені тканини і органи, щоб урятувати весь організм (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
4. видаляти — ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док. Словник синонімів української мови
5. видаляти — ВИДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Забирати звідки-небудь геть; відкидати, вирізувати, знищувати і т. ін. З картоплі, що використовується для годівлі корів сирою, старанно відбирають і видаляють загнилі бульби (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах