видання
ВИДАННЯ́, я, с.
Дія за знач. ви́дати 2.
Через видання заміж доньки у мене зараз багато клопоту (із журн.).
◇ (1) На виданні́ (на відда́нні́) – яка досягла такого віку, коли можна виходити заміж (про дівчину).
Христя на відданні дівчина, їй треба скриню дбати: що вона, вік у дівках сидітиме, старітиме? (К. Гордієнко);
Крючковський зупинився у попа, в якого була дочка на виданні (П. Панч);
– Таке було мишастеньке, пикате, а от дивися – вже на виданні (Л. Костенко);
Як (мов, ні́би і т. ін.) ді́вка на виданні́ (засва́тана ді́вка) див. ді́вка.
ВИДА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. ви́дати 5.
В своєму листі я виложив і погляд на видання альманаху (Панас Мирний);
Повний переклад і видання Біблії українською мовою здійснили в кінці XIX століття письменники Іван Нечуй-Левицький, Пантелеймон Куліш та богослов Іван Пулюй (із журн.).
2. Окремий друкований твір, збірка і т. ін., видані у світ.
Що тепер видаєте? Чи вийшла ще книжка після моєї? Як розходяться Ваші видання? (М. Коцюбинський);
Виїжджаючи з Москви, Іван Федоров узяв кілька книг, які сам надрукував, матриці, заставки, кінцівки; його видання, надруковані в Заблудові, а потім у Львові, дуже близькі до російських (з наук. літ.).
3. Сукупність тотожних примірників якої-небудь книги, виданих одночасно.
У виданні (петербурзькому) моїх оповідань, що саме тепер виходить, видавець не побоявся помістити сю річ [“Невідомого”] (М. Коцюбинський);
– Вона читає не більше й не менше, як граматику української мови Горецького й Шалі, видання шосте (В. Підмогильний);
// Те, що періодично видається під однією назвою (газета, журнал і т. ін.).
Галицькі періодичні видання ми одержували в дуже невеличкому числі (В. Самійленко).
4. Друкований твір за його формою або типом, належністю до певної категорії друкованої продукції.
Книжка була маленького формату, видання гарненьке, з тонкими малюнками (Леся Українка);
Передплатне видання;
Подарункове видання.
Словник української мови (СУМ-20)