видання

ВИДАННЯ́, я, с.

Дія за знач. ви́дати 2.

Через видання заміж доньки у мене зараз багато клопоту (із журн.).

◇ (1) На виданні́ (на відда́нні́) – яка досягла такого віку, коли можна виходити заміж (про дівчину).

Христя на відданні дівчина, їй треба скриню дбати: що вона, вік у дівках сидітиме, старітиме? (К. Гордієнко);

Крючковський зупинився у попа, в якого була дочка на виданні (П. Панч);

– Таке було мишастеньке, пикате, а от дивися – вже на виданні (Л. Костенко);

Як (мов, ні́би і т. ін.) ді́вка на виданні́ (засва́тана ді́вка) див. ді́вка.

ВИДА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ви́дати 5.

В своєму листі я виложив і погляд на видання альманаху (Панас Мирний);

Повний переклад і видання Біблії українською мовою здійснили в кінці XIX століття письменники Іван Нечуй-Левицький, Пантелеймон Куліш та богослов Іван Пулюй (із журн.).

2. Окремий друкований твір, збірка і т. ін., видані у світ.

Що тепер видаєте? Чи вийшла ще книжка після моєї? Як розходяться Ваші видання? (М. Коцюбинський);

Виїжджаючи з Москви, Іван Федоров узяв кілька книг, які сам надрукував, матриці, заставки, кінцівки; його видання, надруковані в Заблудові, а потім у Львові, дуже близькі до російських (з наук. літ.).

3. Сукупність тотожних примірників якої-небудь книги, виданих одночасно.

У виданні (петербурзькому) моїх оповідань, що саме тепер виходить, видавець не побоявся помістити сю річ [“Невідомого”] (М. Коцюбинський);

– Вона читає не більше й не менше, як граматику української мови Горецького й Шалі, видання шосте (В. Підмогильний);

// Те, що періодично видається під однією назвою (газета, журнал і т. ін.).

Галицькі періодичні видання ми одержували в дуже невеличкому числі (В. Самійленко).

4. Друкований твір за його формою або типом, належністю до певної категорії друкованої продукції.

Книжка була маленького формату, видання гарненьке, з тонкими малюнками (Леся Українка);

Передплатне видання;

Подарункове видання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видання — вида́ння іменник середнього роду дія від: 'видати' — випускати в світ друковані твори; окремий друкований твір, збірка, видані в світ; сукупність тотожних примірників якої-небудь книги, виданих одночасно... Орфографічний словник української мови
  2. видання — -я, с. 1》 Дія за знач. видати 5). 2》 Окремий друкований твір, збірка і т. ін., випущений у світ. 3》 Сукупність тотожних примірників якої-небудь книги, виданих одночасно. || Те, що періодично видається під однією назвою (газета, журнал і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видання — лама́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) ді́вка на виданні́. Прикидатися, упираючись, відмовляючись від чогось, приховуючи свої бажання. А він не хоче. Ламається, як дівка на виданні… (А. Крижанівський). на виданні́ (на відда́нні́). Фразеологічний словник української мови
  4. видання — ВИДА́ННЯ (випускання в світ друком книжок, газет і т. ін.), ДРУКУВА́ННЯ, ПУБЛІКА́ЦІЯ. З Києва запитували мене про видання усіх моїх праць (Панас Мирний); Добиваючись дозволу на друкування своїх творів, Шевченко водночас збирається відвідати Україну (П. Словник синонімів української мови
  5. видання — Вида́ння, -ння, -нню, -нням, у -нні; -да́ння, -да́нь і -да́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. видання — ВИДА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́дати 5. В своєму листі я виложив і погляд на видання альманаху (Мирний, V, 1955, 374); Перше видання "Маніфесту Комуністичної партії" українською мовою було здійснене у 1902 р. у Львові (Вісник АН, 1, 1957, 42). Словник української мови в 11 томах
  7. видання — Вида́ння, -ня с. Изданіе. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другим виданням коштом Н. Тиблена. Сиб. 1861. Словник української мови Грінченка