видатний
ВИДАТНИ́Й, а́, е́.
Який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями.
З нього [Городовського] було досить, що його цінують як сумлінного й відданого працівника преси, і сам цілком щиро був далекий від думки про якесь видатне в ній місце (В. Підмогильний);
Тут [в Одесі] працювали: великий фізіолог Сєченов, всесвітньо уславлений бактеріолог Мечников, видатний зоолог Ковалевський (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)