видатний
ВИДАТНИ́Й, а́, е́. Який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями.
Чистий дохід з видання визначаємо на премії за видатніші твори красного українського письменства по конкурсу (Коцюб., III, 1956, 239);
Тут [в Одесі] працювали: великий фізіолог Сєченов, всесвітньоуславлений бактеріолог Мечников, видатний зоолог Ковалевський (Кучер, Чорноморці, 1956, 95).
Словник української мови (СУМ-11)