Словник української мови у 20 томах

видворений

ВИ́ДВОРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́дворити.

Фізична особа не може бути видворена з обраного нею місця перебування, доступ до якого не заборонений законом (з мови документів);

Той, хто придбав квиток незаконним шляхом, буде видворений зі стадіону без відшкодування збитків (із журн.);

// ви́дворено, безос. пред.

За порушення чинного законодавства двох іноземців було видворено за межі України та заборонено їм в'їзд на територію нашої держави (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. видворений — ви́дворений дієприкметник  Орфографічний словник української мови