виделка
ВИДЕ́ЛКА, и, ж.
Предмет столового прибору у вигляді ручки з кількома зубцями, яким беруть і кладуть до рота шматки їжі.
Усе срібне-золоте, усе срібне-золоте! І ложки, і тарілки, і ножі, і виделки (Г. Квітка-Основ'яненко);
Я діда часто годував з виделки (В. Сосюра);
Ходжаєв став мовчазний і більше длубав виделкою в тарілці, ніж їв (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)