видзвонювання
ВИДЗВО́НЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. видзво́нювати і звуки, утворювані цією дією.
З кінця ешелону почулося тоненьке видзвонювання молоточка (Григір Тютюнник);
В короткі проміжки між ударами шторму, крізь сапання збитих докупи знесилених людей, крізь ревіння вітру нагорі і стогони судна чутно було видзвонювання дроту (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)