Словник української мови у 20 томах

видихальний

ВИДИХА́ЛЬНИЙ, а, е.

Пов'язаний із видиханням, із видихом.

Захворювання на коклюш супроводжується характерним кашлем із так званими репризами: після вдиху йде серія видихальних кашльових поштовхів, знову судомний вдих і знову серія поштовхів (з наук. літ.);

Мені, щоб витримувати значний тиск верхніх шарів води, довелося замість маски надягти на голову, як у скафандрі, мідний шолом із двома трубками – вдихальною і видихальною (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. видихальний — видиха́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. видихальний — -а, -е. Пов'язаний з видиханням, з видихом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видихальний — ВИДИХА́ЛЬНИЙ, а, е. Пов’язаний з видиханням, з видихом.  Словник української мови в 11 томах