видовбуватися
ВИДО́ВБУВАТИСЯ, ується, недок.
Пас. до видо́вбувати 1, 2.
У лісових деревах видовбувалися дупла, в яких селилися бджоли (з наук. літ.);
Камені, з яких було змуровано ці стародавні стіни, видовбувалися дуже важко, і тому ми не сподівалися проробити таємний хід із темниці швидко (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)