видовжений
ВИ́ДОВЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́довжити.
Таке ж волосся вкривало його широкі, сильно видовжені наперед щелепи і зверху сягало густих брів (М. Грушевський);
Ще з меблів було в кімнаті тільки два предмети: дві вузькі, готично видовжені, .. невеличкі шафи (Ю. Смолич);
// ви́довжено, безос. пред.
У львівській гравюрі залишено зображення рогів достатку, однак страхітливі пащі звірів замінено листками, видовжено заставку і зменшено рельєфність зображення (з наук. літ.).
2. у знач. прикм. Довжина якого більша за ширину; довгастий.
За формою насіння сої буває кулясте, овальне, видовжене (з наук. літ.);
// Довший, ніж звичайно.
Обійняв [Петро] видовженими білими пальцями пляшку, щоб знову наповнити келишки (І. Чендей);
Комахи, що швидко пересуваються на поверхні, мають видовжені ноги (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)