видовжений
ВИ́ДОВЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́довжити.
Ще з меблів було в кімнаті тільки два предмети: дві вузькі, готично видовжені,.. невеличкі шафи (Смолич, Мир.., 1958, 81).
2. прикм. Довжина якого більша за ширину; довгастий.
За формою насіння [сої] буває кулясте, овальне, видовжене (Зерн. боб. культ., 1956, 82);
// Довший, ніж звичайно.
Обійняв [Петро] видовженими білими пальцями пляшку, щоб знову наповнити келишки (Чендей, Поєдинок, 1962, 137);
Комахи, що швидко пересуваються на поверхні, мають видовжені бігальні ноги (Захист рослин.., 1952, 17).
Словник української мови (СУМ-11)