видроокість
ВИДРОО́КІСТЬ, кості, ж., розм.
Властивість за знач. видроо́кий.
У Тараса була своя привабливість: незважаючи на певну видроокість, він був дуже милим і приємним молодим хлопцем, що дозволяло йому мати успіх серед однолітків (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)