видувальник

ВИДУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який виготовляє скляні вироби способом дуття.

В українському художньому склярстві післявоєнних років відрадно спостерігати оригінальну творчість майстрів – видувальників скла на деяких заводах і в артілях (із журн.).

Значення в інших словниках

1. видувальник — видува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. видувальник — -а, ч. Робітник, який виготовляє скляні вироби способом дуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видувальник — ВИДУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє скляні вироби способом дуття. В українському художньому склярстві післявоєнних років відрадно спостерігати оригінальну творчість майстрів — видувальників скла на деяких заводах і в артілях (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 89).  Словник української мови в 11 томах