видувальник
ВИДУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Робітник, який виготовляє скляні вироби способом дуття.
В українському художньому склярстві післявоєнних років відрадно спостерігати оригінальну творчість майстрів – видувальників скла на деяких заводах і в артілях (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видувальник — видува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- видувальник — -а, ч. Робітник, який виготовляє скляні вироби способом дуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видувальник — ВИДУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє скляні вироби способом дуття. В українському художньому склярстві післявоєнних років відрадно спостерігати оригінальну творчість майстрів — видувальників скла на деяких заводах і в артілях (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 89). Словник української мови в 11 томах