видувальник

видува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видувальник — -а, ч. Робітник, який виготовляє скляні вироби способом дуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. видувальник — ВИДУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє скляні вироби способом дуття. В українському художньому склярстві післявоєнних років відрадно спостерігати оригінальну творчість майстрів – видувальників скла на деяких заводах і в артілях (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. видувальник — ВИДУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє скляні вироби способом дуття. В українському художньому склярстві післявоєнних років відрадно спостерігати оригінальну творчість майстрів — видувальників скла на деяких заводах і в артілях (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 89). Словник української мови в 11 томах