видужування
ВИДУ́ЖУВАННЯ, я, с.
Стан за знач. виду́жувати.
Багато місяців провів інженер у ліжку, довгий час не подаючи жодної надії на видужування (М. Трублаїні);
Радість видужування взяла верх над смутком, йому самому безмежно захотілося жити (В. Гжицький);
За правильного лікування пієлонефриту функції нирок поступово відновлюються й настає стадія видужування (з наук. літ.);
Період видужування.
Словник української мови (СУМ-20)