видумування
ВИДУ́МУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. виду́мувати.
Тут автор, на мою думку, переборщив трохи в психології, піддаючи голодному, нуждою побитому мужикові таку вразливість на музику .. Сумніваюся, щоб автор бачив де такого чоловіка і не бачу мети видумування таких тем (І. Франко);
Написання віршів, ведення щоденників і видумування різних історій на папері позитивно впливає на емоційний стан людини (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)