виділяти
ВИДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДІЛИТИ, лю, лиш, док.
1. кого, що. Відокремлювати кого-, що-небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою.
Яків наказав із зібраних грошей виділити і роздати бідноті десять тисяч карбованців (А. Шиян);
Капітану Сидорчукові наказувалось негайно виділити по одній роті зі складу третього й четвертого батальйонів (Ю. Бедзик);
// Висувати зі свого середовища.
Депутацію виділяти, одначе, не довелось (О. Гончар);
Народ виділяє з-серед себе здібніших людей, які репрезентують його іншим народам, світові (Р. Іваничук).
2. кого, що. Вирізняти кого-, що-небудь серед інших, зосереджувати увагу на комусь, чомусь.
Учитель перші дні поводився з нею трохи делікатніше, ніж з іншими, дедалі ж переставав виділяти її серед інших (С. Васильченко);
Капітан вклонився до всіх, нікого не виділяючи (О. Полторацький);
Вітчизняні й зарубіжні вчені виділяють у межах якогось одного народу кілька субетнолінгвістичних, етнографічних, регіональних груп (з навч. літ.);
// що. Робити що-небудь помітним.
Розрядкою рекомендується виділяти невеликі частини тексту підручників – ключові слова, винятки із правил тощо (з наук.-попул. літ.);
Очі янгола художник виділив, використавши білосніжну та фіолетову барви на тлі небесної блакиті (із журн.).
3. що. Віддавати, передавати що-небудь у користування, володіння.
Ворохобна орда одноголосно ухвалила виділяти Андрієві додаткову пайку щодня і просити його, аби він був такий ласкавий і розказував усе, що знає (І. Багряний);
Свого часу білогвардійці та їхні покровителі з боку Антанти пропонували Яворницькому виїхати на Захід. Цілий пароплав виділяли йому для евакуації музейних цінностей (О. Гончар);
– Може, ти хочеш, щоб я й тобі виділив твою частку поля, як Карпові? (І. Нечуй-Левицький);
// кого, заст. Відокремлювати, звичайно передавши у власність частину майна.
– Як хто з дійшовшої до свого зросту дітвори забажає одружитися або заміж вийти, того ми зараз виділяємо, щоб не було тісноти між нами (Панас Мирний).
4. що. Видаляти, виводити назовні що-небудь (з організму, зі свого складу і т. ін.).
В атмосферу висіяли спеціальні бактерії, які жадібно поглинали вуглець, виділяючи кисень (А. Дімаров);
Якось помітили, що ікона [Матері Божої] виділяє краплі прозорої рідини і мовби самоочищується (Ю. Винничук);
За шість місяців буковий гай площею в один гектар виділяє близько трьох тисяч тонн води (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)