вижовтілий
ВИ́ЖОВТІЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до ви́жовтіти.
Вдень тут добре видно жалюгідні сліди колишнього блиску: брудні, невизначеного кольору .. свинцеві дахи, вижовтіле, мов стара слонова кістка, дороге каміння, облуплені фронтони (М. Слабошпицький);
Змарніле, украй вижовтіле лице жінки нагадувало якийсь стародавній пергамент (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)