Словник української мови у 20 томах

визвольний

ВИЗВО́ЛЬНИЙ, а, е.

Який ставить за мету визволення кого-, чого-небудь або визволяє когось, щось.

Населення Запорізької Січі, відки почався визвольний похід Богдана Хмельницького, складалося головним чином з українських козаків (М. Рильський);

Стара Європа чує над собою визвольних армій сурми бойові (Ю. Яновський);

Та день визвольний, не буденний, Йому й тоді пророкував Отой сподвижник, наш учений (Т. Масенко);

Визвольна місія;

Визвольний рух.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. визвольний — визво́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. визвольний — Визвольницький; рятівний, рятівничий, вирятовчий.  Словник синонімів Караванського
  3. визвольний — [виезвол'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  4. визвольний — -а, -е. Який ставить метою визволення кого-, чого-небудь або визволяє когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. визвольний — Визво́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. визвольний — ВИЗВО́ЛЬНИЙ, а, е. Який ставить за мету визволення кого-, чого-небудь або визволяє когось, щось. Населення Запорізької Січі, відки почався визвольний похід Богдана Хмельницького, складалося головним чином з українських козаків (Рильський, III, 1956...  Словник української мови в 11 томах