визивання
ВИЗИВА́ННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. визива́ти.
На різних кінцях арештантського будинку, з різних поверхів, з кільканадцяти вікон нараз посипалися крики, визивання, свист (І. Франко);
Особливу роль у міфології слов'ян відіграє “живий вогонь”, який використовується в численних ритуалах, обрядах запалювання вогню та визивання дощу (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)