визначання

ВИЗНАЧА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. визнача́ти 1–4.

Суд при визначанні розміру шкоди, що підлягає покриттю, враховує ступінь вини працівника і ті конкретні умови, за яких шкоди було завдано (з мови документів);

Розважаючись визначанням кращих футболістів, на Заході на цьому ще й непогані гроші заробляють (з газ.).

Значення в інших словниках

1. визначання — визнача́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. визначання — -я, с. Дія за знач. визначати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. визначання — ВИЗНАЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. визнача́ти 1-4.  Словник української мови в 11 томах