1. Словник української мови у 20 томах

визначання

ВИЗНАЧА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. визнача́ти 1–4.

Суд при визначанні розміру шкоди, що підлягає покриттю, враховує ступінь вини працівника і ті конкретні умови, за яких шкоди було завдано (з мови документів);

Розважаючись визначанням кращих футболістів, на Заході на цьому ще й непогані гроші заробляють (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визначання — визнача́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. визначання — -я, с. Дія за знач. визначати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визначання — ВИЗНАЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. визнача́ти 1-4. Словник української мови в 11 томах