визначальність

ВИЗНАЧА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до визнача́льний.

Найбільш обґрунтованою на сьогодні видається думка про визначальність для українського правопису фонематичного принципу (з наук. літ.);

У прагматичній гонитві за матеріальними благами фактично загинула внутрішня таїна людської особи, її визначальність стосовно навколишнього світу (з публіц. літ.).